Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.

- Куди ж це Ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж Ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко... де сонце лягає спочити.
Пора мені, дітки... А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без Вас ми?... Та що ж ви намислили, мамо?
- А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою - злетіли увись рушники.
— Лишайтесь щасливі... - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

На вулиці скрипка грає,
Мене мати не пускає.
Ой ви очі, очі сині,
Як побачу – серце гине.
Серце гине, серце мліє,
Як побачу очі сині.

Приспів:
А музика грає, грає, грає,
Співаночки файні виграє.
А музика грає, грає, грає,
Співаночки файні виграє.

А матуся мене лає,
На вулицю не пускає,
Ой матусю моя мила,
Пусти ж мене хоч на хвилю,
Хоч на хвилю, моя мила,
Най побачу очі сині.

Закувала зозуленька, закувала,
Гей, закувала.

Горе мені на чужині, що я сама,
Гей, що я сама.

Єсть у мене мій батенько, так далеко,
Гей, так далеко.

Тяжко-важко на серденьку, та й не легко,
Гей, та й не легко.

Написала б я письмечко, так не вмію,
Гей, так не вмію.

Наказала б я вісточку, так не смію,
Гей, так не смію.

Ой, посію я гречечку над водою,
Гей, над водою.

Та вродила гречечка з лободою,
Гей, з лободою.

ОЙ, хто тую лободоньку та й прополе,
ГеЙ, та й прополе.

Гей, хто ж мене молодую та й пригорне,
Гей, та й пригорне.

Обізвався козаченько з бородою,
Гей, з бородою.

"Ой, я ж тебе молодую, та й пригорну,
Гей, та й пригорну."

"Не подоба, старий діду, не подоба,
Гей, не подоба.

Єсть у тебе малі діти ще й худоба,
Гей, ще Й худоба.

Не подоба, старий діду, не подоба,
Гей, не подоба.

Хіба на те поважуся, то худоба,
Гей, що худоба.

Нехороший старий діду, нехороший,
ГеЙ, нехороший.

А з моєю уродою молодця шукати,
ГеЙ, молодця шукати.

З хорошою дружиною серденьку отрада,
Гей, гей, отрада.

З великою худобою лаятись та битись,
ГеЙ, гей, та битись.

З хорошою дружиною у світі нажитись."